Про гетьмана зазвичай говорять як про полководця й політика. Проте більшість його рішень починалася вдома, у Суботові, де були дружина, діти та господарство.
Саме напад на цей хутір запустив ланцюг подій, що переріс у велику війну. А через кілька років родина гетьмана втратила старшого сина й лишилася без надійного спадкоємця.
Розберемо, ким були дружини Богдана Хмельницького, як склалася доля його дітей та чому рід згас уже наприкінці XVII століття.
Родина Богдана Хмельницького: рід і батьки
Хмельницькі походили з дрібної української шляхти. Батько майбутнього гетьмана, Михайло Хмельницький, служив чигиринським підстаростою.
Саме він отримав Суботів, який став родинним гніздом. Там минуло дитинство Богдана й туди він повертався між походами.
1620 року батько загинув у битві під Цецорою. Молодий Богдан тоді потрапив у турецький полон і провів у неволі близько двох років.
Ця історія багато пояснює в характері гетьмана. Людина, яка змолоду втратила батька й пережила рабство, звикла розраховувати передусім на власну родину.
Дружини Богдана Хмельницького
Гетьман був одружений тричі. Кожен шлюб припав на окремий період життя й по-своєму вплинув на його рішення.
Ганна Сомківна — мати всіх дітей
Першою дружиною стала Ганна Сомківна, донька заможного переяславського купця. Шлюб уклали приблизно в середині 1620-х років.
Дослідники вважають її сестрою Якима Сомка, майбутнього наказного гетьмана Лівобережжя. Родинні зв’язки такого рівня для козацької старшини важили чимало.
Саме Ганна народила всіх дітей гетьмана. Вона вела господарство в Суботові, поки чоловік служив у війську, і померла ще до початку великої війни.
Мотрона Чаплинська — жінка з початку повстання
Друга історія відома найкраще. Мотрону, яку в джерелах називають також Оленою, чигиринський підстароста Данило Чаплинський забрав до себе під час нападу на Суботів 1647 року.
Разом із нею шляхтич захопив і сам хутір. Скарги на цей напад не дали результату, і особиста кривда перетворилася на політичний конфлікт.
Після перших перемог Хмельницький повернув Мотрону й узяв із нею шлюб. Благословення на цей шлюб, за свідченнями сучасників, дав єрусалимський патріарх Паїсій.
Фінал виявився трагічним. Навесні 1651 року її стратили за наказом старшого сина гетьмана Тимоша, звинувативши у зраді та зловживаннях із гетьманською скарбницею.
Ганна Золотаренко — порадниця останніх років
Влітку 1651 року гетьман одружився з Ганною Золотаренко, корсунською міщанкою та вдовою полковника Мартина Пилипенка. Її брати Іван і Василь були відомими козацькими полковниками.
Третя дружина стала фактичною господинею гетьманського двору. Вона розпоряджалася родинним скарбом, листувалася у справах і підписувалася як «Гетьманова Ганна Богданова Хмельницька».
Ганна пережила чоловіка на багато років. 1671 року вона постриглася в черниці під іменем Анастасія.
Три шлюби охоплюють три різні епохи в житті гетьмана: службу, війну й державне будівництво.
Сімейні справи рідко лишаються приватними, коли людина стоїть на чолі держави. Дім і політика в такому житті завжди тісно переплетені.
Богдан Хмельницький: діти та їхня доля
Історики припускають, що в гетьмана було троє синів і чотири доньки. Імена двох дочок достеменно не встановлені.
| Ім’я | Роки | Коротко про долю |
|---|---|---|
| Тиміш | 1632‒1653 | старший син, загинув у Молдові під Сучавою |
| Остап | помер 1647 | наймолодший син, помер після побиття слугами Чаплинського |
| Юрій | близько 1641‒1685 | гетьман, згодом чернець, загинув за нез’ясованих обставин |
| Катерина | XVII ст. | дружина Данила Виговського, згодом Павла Тетері |
| Степанида | XVII ст. | дружина Івана Нечая, потрапила в полон 1659 року |
| Дві доньки | XVII ст. | вийшли заміж за козацьку старшину, імена невідомі |
Таблиця показує головну проблему гетьманського роду. Сини або гинули молодими, або не мали авторитету батька.
Тиміш: спадкоємець, який загинув у Молдові
Тиміш народився 1632 року й змолоду воював поруч із батьком. Сучасники описували його як хороброго, але надто запального командира.
1652 року він одружився з Розандою, донькою молдавського господаря Василя Лупула. Цей шлюб мав перетворити козацьку державу на впливового гравця в регіоні.
Розрахунок не виправдався. Восени 1653 року під час облоги Сучави Тиміш дістав смертельне поранення й помер, а його тіло перевезли до Суботова.
Для батька це стало подвійним ударом. Держава втратила не лише сина гетьмана, а й найімовірнішого наступника.
Юрій: гетьман, чернець і бранець
Юрій народився приблизно 1641 року. Батько передав йому булаву за кілька днів до смерті, та молодого гетьмана швидко замінив Іван Виговський.
Юрій ще двічі опинявся при владі й щоразу підписував угоди, які розколювали Україну. Він постригся в ченці під іменем Гедеон, потрапив у московський, а згодом у турецький полон.
Наприкінці 1670-х років османи знову зробили його гетьманом на Правобережжі. Загинув Юрій орієнтовно 1685 року, і обставини його смерті досі остаточно не з’ясовані.
Історія молодшого сина добре пояснює, чому спадкова влада в Гетьманщині не прижилася. Авторитет батька синові не передався.
Остап і доньки гетьмана
Наймолодший син Остап помер 1647 року. За поширеною версією, його до смерті побили слуги Данила Чаплинського під час нападу на Суботів.
Доньки гетьмана стали частиною його політики. Кожен шлюб зміцнював зв’язки з впливовими старшинськими родинами:
- Катерину видали за Данила Виговського, а після його загибелі вона стала дружиною гетьмана Павла Тетері;
- Степанида вийшла заміж за білоруського полковника Івана Нечая;
- ще одна донька була дружиною корсунського сотника, який загинув у війні з Річчю Посполитою;
- четверта донька вийшла за козака з Новгород-Сіверщини.
Така практика була звичною для старшини. Шлюб працював як союзний договір, тільки замість печаток його скріплювали родинні зв’язки.
Чому рід Хмельницьких урвався
Гетьманський рід згас уже наприкінці XVII століття. Причини лежать на поверхні, якщо зібрати ключові дати разом.
Головні втрати родини
Хронологія родинних подій виглядає так:
- 1620 року під Цецорою загинув батько гетьмана Михайло Хмельницький.
- 1647 року після нападу на Суботів помер наймолодший син Остап.
- 1651 року стратили другу дружину гетьмана Мотрону.
- 1653 року в Молдові загинув старший син Тиміш.
- 1657 року помер сам Богдан Хмельницький.
- Близько 1685 року обірвалося життя Юрія, останнього сина гетьмана.
За неповні сорок років родина втратила майже всіх чоловіків. Нащадки по жіночій лінії існували, проте прізвище й політична вага роду зникли.
Суботів як родинна пам’ять
Суботів лишився головним місцем пам’яті про родину. Там гетьман збудував Іллінську церкву, яка мала стати родинною усипальницею.
У ній поховали самого Богдана, а раніше — Тимоша. За переказами, 1664 року польське військо Стефана Чарнецького зруйнувало ці поховання.
Сьогодні Іллінська церква входить до складу Національного заповідника «Чигирин». Її зображення знайоме кожному, хто тримав у руках українську п’ятигривневу купюру.
Історію держави часто пишуть не в палацах, а у звичайних родинах. Саме там народжуються рішення, наслідки яких відчувають цілі покоління.
Родина Богдана Хмельницького — це три шлюби, семеро дітей і низка трагедій, що вклалися в кілька десятиліть. Діти Богдана Хмельницького не змогли утримати те, що збудував батько, і спадкова гетьманська династія так і не склалася.
Якщо колись побуваєте в Суботові, варто зайти до Іллінської церкви. Тиха біла споруда над яром нагадує, що за великими історичними подіями завжди стоять конкретні люди з їхніми втратами й надіями.
